<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><song><lyrics>[V1]
 Коли я йшла стежиною земною,
 У темряві не бачила зірок,
 Нікого поруч не було зі мною,
 І власних я лякалася думок.
 Я йшла самотня і не помічала,
 Як небо, прихилившись до землі,
 Дивилося і мовчки співчувало
 Безрадісній, покинутій мені.

[V2]
 І мріяла я про безхмарне небо,
 Про сонце і про пісню солов'я.
 Не знала я, що всі мої потреби
 Завжди знав Той, Кого не знала я.

[V3]
 Коли ж я впала на шляху земному,
 Сама піднятиь більше не змогла,
 А ще далеко йти було додому,
 В якому я ніколи не була.
 Не знала я, що є у світі щастя
 І непритворний спокій для душі,
 Що десь палає вірою багаття,
 Коло якого стомлені усі.

[V4]
 Мабуть, то був останній заклик неба,
 Той голос, що до мене промовляв:
 &quot;Тепер тобі журитися не треба,
 Що на хресті про тебе Я згадав.&quot;</lyrics>
<title>Коли я йшла стежиною земною</title>
<hymn_number>4584</hymn_number>
</song>